Albrecht Durer. Альбрехт Дюрер

Свого часу Піфагор провів аналогію між періодами життя людини і порами року. Саме це порівняння згадується, коли упродовж цвітіння спостерігаєш за трояндою Albrecht Durer. Зрозуміло, що квітка троянди може міняти відтінки залежно від погодних умов і від віку, але квітки Альбрехт Дюрер не лише грають колірною гаммою упродовж цвітіння, але і досить цікаво перетворюються формою з віком. Пуп’янок, що з’являється, має червонястий відтінок, квітка, що розкривається, немов втілюючи юнацький максималізм, має яскравий абрикосово-рожевий тон, причому рожевий переважає ближче до краю пелюстки, а іноді, у квітки, що подорослішала, по краю зовнішньої пелюстки ми можемо спостерігати сизувато-фіолетовий відтінок. З віком квітки Альбрехт Дюрер набувають більш спокійних, пастельних відтнків. Що цікаво, в напіврозпуску ці трояндочки мають класичну форму квітки, а з часом, злегка відгинаючи свої пелюстки, перетворюються на благородну троянду із старовинною формою квітки, і про її “класичну молодість” вже нічого не нагадує. Навіть відцвітаючи, ця велична красуня не демонструє свої тичинки, завдяки безлічі маленьких центральних пелюсток, які вміло їх приховують.

Рясно квітучі і розгалужені кущі, чарівливий аромат фруктів, велика (10-12см) квітка приголомшливого забарвлення, досить стійка і не примхлива – не дивно, що цей сорт троянди вмить завоював визнання квітникарів в якості прекрасної садової рослини, адже неаважаючи на те, що Albrecht Durer був представлений в 2002 році (Tantau Roses, Німеччина), він вже отримав широке поширення у світі.

Має сенс відмітити, що автор (Hans Jürgen Evers) отримав цей сорт ще в 1996 році, і робочими назвами цього сорту були RT 96-145, TAN96145. З часом він отримував такі назви як Albrecht Dürer Rose, Beryl Joyce і Albrecht Durer. Найбільш поширеним став варіант Альбрехт Дюрер, і саме про людину, на честь якої сорт дістав цю назву, хочеться розповісти хоча б коротко.

Альбрехт Дюрер (1471 – 1528) це великий художник німецького живопису. Саме він вважається видатним європейським майстром ксилографії. Саме його називають одним з видатних майстрів Ренесансу. Саме Альбрехт Дюрер став першиим теоретиком мистецтва.

Будучи сином ювеліра, він опанував навички малювання в майстерні батька. І хоча батько і прагнув залучити сина до свого ремесла, юний Альбрехт виявляв більше цікавості до вивчення живопису. Батько не став робити вибір за Дюрера-молодшого і віддав його на навчання до Вольгемута, відомого Нюрнберзького живописця.

Дивлячись на творчу спадщину, залишену нам Альбрехтом Дюрером (понад 900 листів малюнків, прославлені акварелі, автопортрети і портрети, різцеві гравюри на міді і на дереві, теоретичні праці), поринаючи в його творчість, і розглядаючи його картини і гравюри ми розуміємо, що світ має бути вдячний тому, що свого часу Альбрехт Дюрер-старший не обмежив сина лише ювелірним мистецтвом, а подарував світу великого майстра.

 © Лафазан Н. Д., 2020.

В свое время Пифагор провел аналогию между периодами жизни человека и временами года. Именно это сравнение вспоминается, когда на протяжении цветения наблюдаешь за розой Albrecht Durer. Понятно, что цветок розы может менять оттенки в зависимости от погодных условий и от возраста, но цветки Альбрехт Дюрер не только играют цветовой гаммой на протяжении цветения, но и довольно интересно преображаются формой с возрастом. Появляющийся бутон имеет красноватый оттенок, раскрывающийся цветок, словно олицетворяя юношеский максимализм, обладает ярким абрикосово-розовым тоном, причем розовый преобладает у края лепестка, а иногда, у повзрослевшего цветка, по краю наружного лепестка мы можем наблюдать сизовато-фиолетовый оттенок. С возрастом, цветки Альбрехт Дюрер приобретают более спокойные, постельные тона. Что интересно, в полуроспуске эти розочки имеют классическую форму цветка, а со временем, слегка отгибая свои лепестки, превращаются в благородную розу со старинной формой цветка, и об её «классической молодости» уже ничего не напоминает. Даже отцветая, эта величественная красавица не демонстрирует свои тычинки, благодаря множеству маленьких центральных лепестков, которые умело их скрывают.
Обильно цветущие и разветвленные кусты, чарующий аромат фруктов, крупный (10-12см) цветок потрясающей расцветки, довольно устойчива и не прихотлива – не удивительно, что этот сорт розы моментально завоевал признание цветоводов в качестве прекрасного садового растение, ведь не смотря на то, что Albrecht Durer был представлен в 2002 году (Tantau Roses, Германия), он уже получил широкое распространение в мире.
Имеет смысл отметить, что автор (Hans Jürgen Evers) получил его еще в 1996 году, и рабочими названиями этого сорта были RT 96-145, TAN96145. Со временем он приобрел такие названия как Albrecht D?rer Rose, Beryl Joyce и Albrecht Durer. Наиболее распространенным стал вариант Альбрехт Дюрер, и именно о человеке, в честь которого сорт получил это название, хочется рассказать хотя бы кратко.
Альбрехт Дюрер (1471 – 1528) это величайший художник немецкой живописи. Именно он считается крупнейшим европейским мастером ксилографии. Именно его называют одним из выдающихся мастеров Ренессанса. Именно Альбрехт Дюрер стал первый теоретик искусства.
Являясь сыном ювелира, он овладел навыками рисования в мастерской отца. И хоть отец и стремился приобщить сына к своему ремеслу, юный Альбрехт проявлял больше интереса к изучению живописи. Отец не стал делать выбор за Дюрера-младшего и отдал его на обучение к Вольгемуту, известному Нюрнбергскому живописцу.
Глядя на творческое наследие, оставленное нам Альбрехтом Дюрером (свыше 900 листов рисунков, прославленные акварели, автопортреты и портреты, резцовые гравюры на меди и на дереве, теоретические труды), окунаясь в его творчество, и рассматривая его картины и гравюры мы понимаем, что мир должен быть благодарен тому, что в свое время Альбрехт Дюрер-старший не ограничил сына лишь ювелирным искусством, а подарил миру великого мастера.

© Лафазан Н. Д., 2013

Узнать больше об этом сорте роз Вы можете в Азбуке сортов роз